Мова йде про електронну систему в сфері експортного контролю, яка передбачає надання адміністративних послуг онлайн і  має запрацювати вже цього року. Днями представники Державної служби експортного контролю України презентували нову інформаційно-телекомунікаційну систему (ІТС) представникам міністерств та відомств, які залучені до здійснення заходів у сфері державного експортного контролю.

На думку голови Держекспортконтролю Олександра Павліченка, впровадження нової  системи надання адміністративних послуг є ключовим фактором підвищення прозорості та оперативності  ухвалення управлінських рішень.

«Час для запуску такої системи давно назрів, вона відповідає тим завданням, які ставить перед нами керівництвом держави і відповідає концепції надання адміністративних послуг в режимі онлайн. І що не менш важливо, - підкреслив очільник служби,  – ІТС дасть змогу значно спростити нашу роботу та скоротити терміни опрацювання заявок щонайменше у два рази».

Також Олександр Павліченко закликав присутніх до активної взаємодії, щоб спільними зусиллями виконати весь той обсяг завдань, який дозволить повноцінно запрацювати системі вже у 2021 році. «Процес запуску знаходиться вже на завершальному етапі, найближчим часом ми плануємо спільне тестування ІТС усіма суб’єктами міжвідомчого погодження, а згодом пройде серія практичних навчальних семінарів для користувачів системи та експортерів», - повідомив голова  Держекспортконтролю.

З алгоритмом роботи у інформаційно-телекомунікаційній системі присутніх ознайомив Олександр Іонін, начальник управління адміністративної роботи, контролю та технічного забезпечення. Також спеціалісти служби розповіли про нюанси та переваги роботи у ІТС.

Серед них:

здійснення оперативного обміну даними між державними органами у процесі прийняття рішень щодо можливості надання дозвільних документів, а також з суб’єктами господарювання, що отримують адміністративні послуги у цій сфері;

легкий та зрозумілий доступ суб’єктів господарювання до системи з метою подання електронної заяви, запиту або вивчення інформаційних матеріалів у сфері експортного контролю;

прискорення здійснення ліцензійних процедур за рахунок їх повної автоматизації;

зниження витрат на забезпечення ліцензійних процесів (економія бюджетних коштів);

встановлення постійного зв’язку з митними органами, що є важливим з точки зору попередження правопорушень у сфері експортного контролю;

автоматизація механізму контролю звітування;

створення та підтримання бази даних учасників міжнародних передач, результатів ідентифікації товарів, архіву дозвільних документів тощо.

Відмінною особливістю нової системи є те, що вона виключає фальсифікацію і мінімізує корупційні ризики. А її запровадження є ще одним кроком до побудови сучасної, цифрової та сервісно-орєнтованої держави.