Касаційний Суд поставив крапку у тлумаченні спеціальних норм в законодавстві про експортний контроль
Днями касаційна інстанція нарешті поставила крапку у кількарічній судовій тяганині однієї з українських компаній проти Державної служби експортного контролю. Суд визнав правомірними дії служби, яка застосувала процедури всеохоплюючого контролю (CATCH-ALL) до експорту авіаційних двигунів через ризик їх потрапляння до санкційних країн.
Історія бере початок у 2018 році, коли до військових авіадвигунів Д-30КП, Д-30КП-2, які допущено до використання на цивільних літаках, Держекспортконтроль застосував положення ст. 10 Закону «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання».
Стаття 10 передбачає застосування процедур експортного контролю у випадках, коли є інформація про можливе кінцеве військове використання товару в країнах, на які накладено санкції, або якщо відомі наміри використання товарів у створенні, ремонті/експлуатації зброї масового знищення чи засобів її доставки. Також статтю 10 сьогодні активно використовують відносно товарів, що становлять інтерес як критичний імпорт для оборонно-промислового комплексу російської федерації.
Оскільки за інформацією спецслужб існує ризик незаконного реекспорту вищезгаданих двигунів до країн, які перебувають під міжнародними санкціями, Держекспортконтроль прийняв рішення згідно якого всі суб’єкти, що мають намір здійснити експорт таких авіаційних двигунів, повинні звертатися до служби за отриманням дозволу.
Компанія, яка протягом кількох років, користуючись виключеннями із загальних правил, вивозила в такі країни як Іран військові авіадвигуни без оформлення дозволу Держекспортконтролю, вирішила оскаржувати рішення служби в судовому порядку. Було направлено ряд позовів до суду про визнання дій служби протиправними. Одночасно з тим у публічному просторі розгорнулась масштабна інформаційна кампанія, покликана дискредитувати дії державного органу.
У 2020 році Окружний адміністративний суд та Шостий апеляційний адміністративний суд позовні вимоги компанії задовольнили частково. Втім, робота юристів служби з відстоювання інтересів держави тривала. Її результатом стала постанова Верховного Суду від 11 травня 2023 року, якою було остаточно скасовано рішення судів першої і апеляційної інстанцій та відмовлено у задоволенні позову підприємству. Рішення суду вищої судової інстанції остаточне та оскарженню не підлягає.
Показово, що Верховний Суд не лише визнав дії служби правомірними, а і підтвердив, що процедури експортного контролю запроваджуються Держекспортнконтролем згідно ст.10 Закону до будь-яких товарів, в т.ч. військового призначення та подвійного використання незалежно від того, чи зазначені вони у списках товарів, що підлягають державному експортному контролю.
У своєму рішенні Верховний Суд також зауважив, що усунення Держекспортконтролю від застосування спеціальних норм може призвести у підсумку до недотримання Україною міжнародних зобов’язань та національних інтересів. Це, безсумнівно, є тим судовим прецедентом, який дозволить службі належним чином дотримуватись міжнародних зобов’язань та вживати заходів, необхідних для забезпечення інтересів національної безпеки.
Насьогодні у судових інстанціях перебуває близько 20 адміністративних справ щодо оскарження дій та рішень служби про стягнення штрафних санкцій за порушення УМОВ ЕКСПОРТУ на загальну суму близько мільярда гривень. З них вже відстояно інтереси держави на суму більше 130 млн. грн.
Насьогодні у судових інстанціях перебуває близько 20 адміністративних справ щодо оскарження дій та рішень служби про стягнення штрафних санкцій за порушення УМОВ ЕКСПОРТУ на загальну суму близько мільярда гривень. З них вже відстояно інтереси держави на суму більше 130 млн. грн.
Рішення Верхового Суду також дозволяє Держекспортконтролю поновити зусилля, спрямовані на притягнення порушників до відповідальності згідно з чинним законодавством.