Інформаційне повідомлення щодо запитів ІА "Стоп корупції ТВ"
Як ми повідомляли, 29 січня 2021 року до Держекспортконтролю завітали представники ІА "Стоп корупції ТВ". Під час непогодженого попередньо візиту, здійсненого у доволі некоректній формі, вони наполягали на наданні інформації "у форматі відео-коментаря". Тоді ж гостям було запропоновано уточнити зміст питань, порушених у запиті. Вже 3 лютого на адресу Держекспортконтролю надійшов оновлений перелік питань.
Опрацювання питань, направлених журналістами 27 січня та 3 лютого, на жаль, засвідчило що з дев’яти "уточнених" питань чотири – взагалі не стосуються сфери повноважень Держекспортконтролю, а низка питань стосується положень нормативно-правових актів і не потребують додаткових коментарів з боку Держекспортконтролю. Окремі питання ґрунтуються на недостовірній та неперевіреній інформації, маніпулятивні, або з їх зміст носить відверто провокативний характер.
З огляду на викладене, а також зважаючи на те, що події 29 січня 2021 року не сприяли встановленню довірчих, стосунків, було ухвалене рішення обмежитись наданням письмової інформації.
З метою запобігання будь-яким закидам у закритості та приховуванні інформації, розміщуємо отримані від ІА "Стоп корупції ТВ" запити, а також відповідь, підготовлену Держекспортконтролем.
Наголошуємо, що Держекспортконтроль залишається відкритим для суспільства та журналістів та готовий надавати усю інформацію, поширення якої не обмежено законодавством. Колектив Держекспортконтролю – невеликий колектив професіоналів, які щодня сумлінно виконують свої обов’язки, тож закликаємо і журналістів відповідально та професійно ставитись до виконання своєї роботи.
Відділ забезпечення діяльності керівника, комунікацій та СВФЕК завжди готовий надати допомогу у отриманні інформації щодо діяльності Держекспортконтролю. Контактна інформація відділу розміщена на цьому сайті.
Держекспортконтроль опрацював звернення ТОВ “Інформаційне агентство “Стоп корупції ТВ”, надіслані 28.01 2021 та 03.02.2021 і надає відповіді на порушені питання.
- Які завдання покладені на Державну службу експортного контролю?
Відповідно до Положення про Державну службу експортного контролю України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2015 № 159, основними завданнями Держекспортконтролю є:
реалізація державної політики у сфері державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення, подвійного використання та інших товарів, щодо яких відповідно до Закону України “Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання” можуть застосовуватися процедури державного експортного контролю, а також внесення на розгляд Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства пропозицій щодо забезпечення її формування;
забезпечення захисту національних інтересів та зміцнення міжнародного авторитету України під час здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів шляхом забезпечення виконання міжнародних зобов’язань України, пов’язаних з нерозповсюдженням зброї масового знищення, засобів її доставки та обмеженням передач звичайних видів озброєння для недопущення їх застосування у терористичних та інших протиправних цілях;
надання у передбачених законом випадках адміністративних послуг у сфері державного експортного контролю.
- Яку заробітну плату було виплачено керівному складу ДСЕК за 2020 рік, згідно штатного розпису?
Заробітна плата працівників Держекспортконтролю, у тому числі керівників, встановлюється та виплачується відповідно до Закону України
“Про державну службу” та постанови Кабінету Міністрів України
від 18.01.2017 № 15 “Питання оплати праці працівників державних органів”. За період з 01.01.2020 до 31.12.2020 керівному складу Держекспортконтролю виплачено три мільйона триста сімнадцять тисяч двісті сімдесят вісім гривень сорок копійок. Детальна інформація щодо виплаченої заробітної плати керівному складу Держекспортконтролю наведена в додатку.
Додаток
Заробітна плата по керівному складу (в т.ч. керівники структурних підрозділів): |
||||
|
|
|||
№ п/п |
Посада |
Нарахована заробітна плата |
Виплачена |
|
1 |
Голова Служби |
574876,6 |
403076,58 |
|
2 |
Перший Заступник Голови Служби |
41500,08 |
33407,57 |
|
3 |
Заступник Голови Служби |
542384,58 |
436619,58 |
|
4 |
Заступник Голови Служби |
400946,08 |
322761,57 |
|
5 |
Директор департаменту |
418692,28 |
337047,26 |
|
6 |
Директор департаменту |
115113,91 |
92666,69 |
|
7 |
Начальник управління |
389580,63 |
313612,4 |
|
8 |
Начальник управління |
49277,35 |
39668,27 |
|
9 |
Начальник управління |
241022,8 |
194023,35 |
|
10 |
Начальник відділу (самостійного) |
323640,07 |
260530,25 |
|
11 |
Начальник відділу (самостійного) |
290361,01 |
233740,6 |
|
12 |
Завідувач сектору |
275164,89 |
219070,37 |
|
13 |
Завідувач сектору |
335665,75 |
273259,27 |
|
14 |
Завідувач сектору |
196018,18 |
157794,64 |
|
ВСЬОГО: |
|
4194244,21 |
3317278,4 |
- Чи були зафіксовані факти/відкриті кримінальні провадження щодо діяльності працівників ДСЕКу за останні 10 років? Перевищення службових повноважень, вимагання хабара?
Відповідно положень Кримінального процесуального кодексу України всі факти та обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення уповноваженою особою, вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Згідно з Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 № 298, реєстраторами Реєстру є прокурори, у тому числі керівники органів прокуратури; керівники органів досудового розслідування; керівники органів дізнання; слідчі органів поліції, безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, та органів Державного бюро розслідувань; детективи підрозділів детективів та внутрішнього контролю НАБУ, уповноважені здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень; та інші посадові особи органів, що здійснюють досудове розслідування.
Держекспортконтроль не є органом досудового розслідування та не наділений повноваженнями щодо ведення або отримання відомостей з Єдиного реєстру досудових розслідувань. З огляду на викладене Держекспортконтроль не володіє інформацією щодо відкриття кримінальних проваджень відносно діючих співробітників, які були б пов’язані з їх діяльністю.
- Чи встановлено осіб, які були причетні до протиправної діяльності у випадку вимагання хабара працівниками ДСЕК у 2015 році в компанії “Мотордеталь-Конотоп”?
Встановлення осіб, причетних до тих чи інших протиправних дій, за наявності складу злочину, належить до компетенції органу, що за визначеною підслідністю здійснюють досудове розслідування. Особи, які фігурували у згаданій справі, під час проведення слідчих дій у приміщеннях Держекспортконтролю, на сьогоднішній день у Держекспортконтролі не працюють. Інформація про хід та результати розслідування у Держекспортконтролі відсутня.
- З яких причин Державною службою експортного контролю відбувалися арешти продукції компанії “УРАРП”?
У Держекспортконтролю відсутні повноваження щодо арешту продукції та майна. Арешт майна здійснюється в порядку встановленому законодавством за рішенням суду, згідно визначеної підсудності. Таким чином жодних заходів, пов’язаних із арештом продукції, Держекспортконтролем не здійснювалось.
- З яких причин Державною службою експортного контролю відбувалися арешти продукції компанії ДП Смоли?
Як зазначалося вище, жодних заходів, пов’язаних із арештом продукції, Держекспортконтролем не здійснювалось, з огляду на відсутність повноважень на такі дії.
- Чи встановлені збитки державі щодо недоотримання податків через вищезгадані причини блокування роботи стратегічних підприємств?
Вважаємо формулювання питання некоректним, оскільки не зрозуміло, які саме дії розглядаються як "блокування роботи", коли, ким і щодо яких підприємств такі дії вчинялися.
До повноважень Держекспортконтролю, визначених Положенням про Державну службу експортного контролю України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2015 № 159, не входить здійснення блокування роботи підприємств та встановлення розміру збитків щодо недоотримання податків. Відтак, інформація щодо блокування роботи (форми дій, у яких здійснювалось таке блокування, чи осіб, які його здійснювали) будь-яких підприємств у Держекспортконтролі відсутня. Питання обліку, контролю, повноти, достовірності та своєчасності нарахування та сплати податків відноситься до повноважень Державної фіскальної служби України.
- Щодо яких компаній Державною службою експортного контролю проводяться перевірки?
Держекспортконтролем не проводяться перевірки відносно компаній, оскільки такі функції не визначені Положенням про Державну службу експортного контролю України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2015 № 159.
- Чи потрібно отримувати дозволи в ДСЕК щодо експорту двигунів Д30КП?
Відповідно до результатів попередньої експертизи, проведеної на підставі документів, поданих суб’єктами господарювання та з урахуванням висновків органів державної влади авіаційні двигуни Д-30КП ідентифіковано як товар військового призначення, допущений в установленому порядку до цивільного використання. Відповідно до пункту 8 Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 № 1807, міжнародні передачі таких товарів здійснюються в порядку, встановленому для товарів подвійного використання. За загальним правилом, встановленим підпунктом 1 пункту 12 Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.01.2004 № 86, експорт таких товарів здійснюється за дозволом Держекспортконтролю.
Крім того, визначаючи необхідність отримання дозволу на здійснення міжнародних передач зазначених двигунів, необхідно брати до уваги можливість застосування Примітки 2 до позиції ML10 (якій відповідають двигуни Д-30КП) Списку товарів військового призначення, міжнародні передачі яких підлягають державному експортному контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2003 № 1807, а також положення частини третьої статті 10 Закону України "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання". Відповідно до положень статті 12 згаданого закону попередня ідентифікація товарів, а також здійснення необхідних заходів, пов’язаних з отриманням дозвільних документів на здійснення міжнародних передач таких товарів є обов’язком суб’єкта господарювання.
- Чому ДСЕК наклало штраф у розмірі більше 2-х мільйонів щодо УРАРП?
Штраф накладено за результатами розслідування факту потрапляння товару, експортованого ТОВ "УРАРП", до однієї з країн, відносно якої міжнародними організаціями, членом яких є Україна, та національним законодавством встановлено санкції (обмеження) на постачання таких товарів. До функцій Держекспортконтролю, визначених підпунктом 12 пункту 4 Положення про Державну службу експортного контролю України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2015 № 159 віднесено проведення у передбачених законом випадках розслідувань, пов’язаних із порушенням суб’єктами здійснення міжнародних передач товарів вимог законодавства у сфері державного експортного контролю, та за їх результатами притягнення таких суб’єктів до відповідальності у межах, визначених законом. Розмір штрафу визначено абзацами другим – четвертим частини першої статті 25 Закону України "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання".
- З яких причин Державною службою експортного контролю блокувався експорт продукції ДП Смоли?
Держекспортконтролем не здійснюється блокування експорту продукції, оскільки такі функції не визначені Положенням про Державну службу експортного контролю України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2015 № 159. До повноважень Держекспортконтролю відноситься реалізація державної політики у сфері державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення, подвійного використання та інших товарів, щодо яких відповідно до статті 10 Закону України “Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання” можуть застосовуватися процедури державного експортного контролю. Держекспортконтролем було поінформовано ДП "Смоли" про отримання інформації щодо можливості використання окремих найменувань продукції підприємства для створення зброї масового ураження, у зв’язку із чим, відповідно до частини третьої статті 10 Закону України "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання" підприємство зобов’язане звертатися до Держекспортконтролю з метою отримання дозволу на право здійснення експорту таких товарів.
Варто також зауважити, що за результатами розгляду звернень ДП "Смоли", Держекспортконтролем не було ухвалено жодного рішення про відмову у наданні підприємству відповідних дозвільних документів. Крім того Держекспортконтроль продовжує здійснювати заходи, із залученням наукових установ, експертів та компетентних органів, щодо перевірки інформації відносно можливості використання окремих найменувань продукції підприємства для створення зброї масового ураження. В тому числі, на виконання відповідного рішення суду. За результатами зазначених заходів буде ухвалено остаточне рішення щодо необхідності здійснення процедур державного експортного контролю, визначених статтею 10 зазначеного закону, до експорту певних видів продукції ДП "Смоли".
12.Чому ДСЕК не видав дозвіл ТОВ “Оборонні технології” на експорт продукції, зокрема на С-125?
Перелік підстав для відмови у наданні дозволу, висновку чи міжнародного імпортного сертифіката визначено у частині сьомій статті 16 Закону України “Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання”. Питання щодо надання дозволу чи відмови у його наданні, відповідно до частини першої вказаної статті, приймається Держекспортконтролем у кожному конкретному випадку за результатами експертизи в галузі експортного контролю. Відповідно до частини шостої вказаної статті, у разі прийняття рішення про відмову у наданні дозволу, Держекспортконтроль повідомляє заявника протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення з його обґрунтуванням.
Таким чином надати інформацію щодо підстав для відмови у наданні дозволу на експорт продукції тому чи іншому суб’єкту здійснення міжнародних передач товарів можливо у кожному конкретному випадку. Зокрема інформація щодо відмови Держекспортконтролем ТОВ "Оборонні технології" у наданні дозволу на експорт С-125 не відповідає дійсності.