Інформація

про здійснення Державною службою експортного контролю України державної регуляторної політики у 2020 році

Відповідно до Положення про Державну службу експортного контролю України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2015              № 159, Держекспортконтроль є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства і який реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю.

Держекспортконтроль відповідно до покладених на нього завдань узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів міністерств та в установленому порядку подає їх Міністру розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

Відповідно до Порядку взаємодії Міністерства економічного розвитку і торгівлі України з центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 23.01.2013 № 61, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.02.2013 за № 246/22778, на підставі пропозицій Держекспортконтролю, Міністром розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України було визначено пріоритети діяльності Держекспортконтролю, а саме:

лібералізація умов ведення бізнесу із орієнтацією на європейські дерегуляційні механізми;

забезпечення виконання міжнародних зобов'язань в сфері нерозповсюдження та експортного контролю з метою сприяння розвитку експорту озброєнь і військової техніки та створення умов доступу України до міжнародного ринку сучасних озброєнь.

В контексті реалізації вказаних пріоритетів здійснювалася робота, спрямована на подальше вдосконалення системи експортного контролю України з метою підвищення її прозорості та оперативності діяльності із одночасним посиленням інституційної спроможності забезпечення захисту національних інтересів, дотримання міжнародних зобов’язань України в сфері державного експортного контролю.

З метою досягнення визначених цілей Держекспортконтроль відповідно до Плану діяльності з підготовки проектів регуляторних актів на 2020 рік, затвердженого наказом Держекспортконтролю від 22.01.2020 № 8, здійснював  розробку проекту Закону України "Про внесення змін до Закону України “Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання” (далі –проект Закону).

Проект Закону розроблено у зв’язку з потребою в удосконаленні національної системи експортного контролю, яка викликана реаліями сьогодення, шляхом оптимізації процедур державного експортного контролю в цілому, в тому числі задля підвищення оперативності прийняття рішень у цій сфері та автоматизації процесів надання адміністративних послуг.

Проектом Закону не передбачається зміна моделі державного регулювання зазначеної діяльності, яка на сьогодні є налагодженою та забезпечує здійснення державного експортного контролю тією мірою, яка необхідна для досягнення його цілей. При цьому передбачається її оптимізація з метою спрощення процедур державного контролю для суб’єктів господарювання.

Основними цілями державного регулювання, на досягнення яких спрямовується проект Закону, є:

 визначення у Законі платних адміністративних послуг у сфері державного експортного контролю (державного контролю за міжнародними передачами стратегічних товарів), перегляд строків їх надання, конкретизація випадків, у яких заяви про отримання адміністративних послуг не підлягають розгляду та підстав для відмов у наданні таких послуг;

визначення основних процедур державного експортного контролю (державного контролю за міжнародними передачами стратегічних товарів), перелік яких на сьогодні не визначений;

 визначення критеріїв для складання списків товарів, міжнародні передачі яких підлягають експортному контролю;

 розмежування порядків здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення та товарів подвійного використання;

 визначення випадків та підстав застосування всеохоплюючого контролю “catch-all”;

встановлення Законом розмірів адміністративного збору за надання адміністративних послуг у сфері державного експортного контролю (державного контролю за міжнародними передачами стратегічних товарів), на заміну тим, які на сьогодні затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2011 № 746 та з 2011 року залишаються без змін.

скорочення строків надання адміністративних послуг у сфері державного експортного контролю;

спрощення процедури реєстрації суб’єктів господарювання як суб’єктів здійснення міжнародних передач товарів та збільшення строку дії такої реєстрації до п’яти років.

визначення особливих вимог щодо укладання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) стосовно міжнародних передач товарів, які підлягають державному експортному контролю (на сьогодні не визначені);

запровадження електронної системи у сфері державного експортного контролю (державного контролю за міжнародними передачами стратегічних товарів), яка дозволить автоматизувати основні процедури контролю та надавати адміністративні послуги у цій сфері в електронному вигляді;

урегулювання питання щодо подання суб’єктами здійснення міжнародних передач товарів до Держекспортконтролю звітів про частково здійснені експорт або імпорт товарів, а також інформації у разі, якщо за дозволом або документом про державні гарантії не було здійснено експорт чи імпорт товару.

надання можливості державним замовникам з оборонного замовлення, отримувати разові та генеральні дозволи для здійснення імпорту, тимчасового ввезення, тимчасового вивезення товарів військового призначення та товарів подвійного використання;

Реалізація проекту Закону матиме позитивний вплив на інтереси суб’єктів господарювання, які здійснюють або мають намір здійснювати міжнародні передачі товарів, що підлягають державному експортному контролю, в частині підвищення оперативності проведення процедур державного експортного контролю (державного контролю за міжнародними передачами стратегічних товарів), пов’язаних з реєстрацією суб’єктів господарювання як суб’єктів здійснення міжнародних передач товарів та наданням дозволів на право здійснення таких передач.

Враховуючи численні зміни, передбачені проектом Закону, зауваження і пропозиції, які надавалися Мінекономіки під час його розгляду та обговорення на міжвідомчих робочих зустрічах з представниками Держекспортконтролю, а також необхідність подальшого обговорення законопроекту на засіданнях Міжвідомчої робочої групи з питань напрацювання змін до законодавства у сфері державного експортного контролю, створеної за ініціативою Мінекономіки, робота з підготовки проекту Закону станом на кінець звітного періоду не була завершена.

У зв’язку з цим підготовку проект Закону перенесено на 2021 рік, в тому числі шляхом включення законопроекту до Плану діяльності Держекспортконтролю з підготовки проектів регуляторних актів на 2021 рік, який затверджено наказом Держекспортконтролю від 10.12.2020 № 129.

На виконання частини третьої статті 7 Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” зазначений План діяльності оприлюднено на офіційному веб-сайті Держекспортконтролю у розділі “Регуляторна політика”.

Після завершення підготовки проекту Закону та погодження його Міністром розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, який спрямовує та координує діяльність Держекспортконтролю, подальші заходи щодо його оприлюднення, прийняття та відстеження результативності будуть здійснюватися Держекспортконтролем відповідно до вимог Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”.

Крім того, з метою забезпечення виконання міжнародних зобов’язань України у сфері нерозповсюдження та експортного контролю, підтримання міжнародної безпеки, а також забезпечення національної безпеки шляхом застосування заходів державного експортного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання з метою недопущення їх використання у терористичних та інших протиправних цілях у контексті подолання традиційних і нових загроз безпеці, Держекспортконтролем на прикінці 2020 року здійснювалась розробка проектів постанов Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до Порядку здійснення державного контролюю за міжнародними передачами товарів подвійного використання” та “Про внесення змін до Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення”.

Під час підготовки проектів постанов Держекспортконтроль взаємодіяв з державними органами, суб’єктами господарювання та науковими установами: Міненерговугілля, Держатомрегулювання,   КП СПБ "Арсенал", ПАТ "НВП "Київський завод автоматики", ДП "КБ "Південне", АТ "Мотор Січ", Інституту радіофізики та електроніки ім. О.Я. Усикова НАН України, Державний концерн "Ядерне паливо", ДП "НАЕК "Енергоатом", ПАТ "Енергомашспецсталь", ТОВ "Науково-технічний центр оборонних досліджень", Інститут ядерних досліджень НАН України, Національний науковий центр "Харківський фізико-технічний інститут", Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки, Інститут біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України.

Щодо проекту постанови Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання”

Основними завданнями, на виконання яких концентрувалась робота:

1.Необхідність імплементації рішень міжнародних режимів експортного контролю “Вассенаарська домовленість”, “Режим контролю за ракетними технологіями”, “Група ядерних постачальників” та “Австралійська група”, учасницею яких є Україна, за 2017 - 2019 рр. шляхом  внесення змін до Єдиного списку товарів подвійного використання (додаток до Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.01.2004 № 86 (далі - Порядок).

2. Необхідність узгодження Порядку з такими законодавчими та іншими нормативно-правовими актами, міжнародними договорами та міжнародними стандартами:

Митним кодексом України в частині запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України, а також внесення кодів згідно з УКТ ЗЕД у дозволах та висновках;

окремими положеннями Конвенції про заборону розробки, виробництва, накопичення і застосування хімічної зброї та про її знищення (КХЗ), ратифікованої Законом України від 16.10.1998 № 187-XIV (набрала чинності 06.11.1998), в частині наповнення гарантійних документів кінцевого споживача;

Концепцією боротьби з тероризмом в Україні, затвердженою Указом Президента України від 05.03.2019 № 53/2019, в частині посилення державного контролю за ввезенням та використанням в Україні безпілотних авіаційних комплексів з метою недопущення їх застосування в терористичних цілях;

Законом України “Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання” в частині необхідності визначення походження товарів під час проведення експертизи в галузі державного експортного контролю, а також звітування про фактично здійснений експорт чи імпорт товарів;

Законом України “Про електронні довірчі послуги” в частині застосування єдиного державного інформаційного веб-порталу “Єдине вікно для міжнародної торгівлі”;

Законом України “Про зовнішньоекономічну діяльність” в частині збереження комерційної таємниці.

2. 3. Необхідність уточнення технічних характеристик окремих товарів, міжнародні передачі яких підлягають контролю на національному рівні (спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації – частина третя розділу 5 Єдиного списку товарів подвійного використання).
3. Необхідність встановлення контролю за імпортом (тимчасовим ввезенням) окремих товарів, наведених у позиціях частини першої розділу 5 Єдиного списку товарів подвійного використання (“Зв’язок”) (пропозиція Служби безпеки України):

радіопеленгаторне обладнання та спеціально призначені компоненти для нього (позиція 5А001.е);

обладнання для прослуховування, перехоплення мобільного зв’язку або створення йому перешкод, моніторингове обладнання для нього, а також спеціально призначені для нього компоненти (позиція 5А001.f);

обладнання для протидії саморобним вибуховим пристроям та супутнє обладнання (позиція 5А001.h);

системи або обладнання радіотехнічної розвідки в ІР-мережі та спеціально призначені для них компоненти (позиція 5А001.j);

пов’язане з такими товарами обладнання для розроблення або виробництва, відповідне програмне забезпечення, технології, а також послуги та роботи (позиції 5B001.a, 5D001.a, 5D001.c, 5E001.a, 5E901).

Необхідність встановлення, що висновок щодо належності товарів до зазначених позицій надає СБУ, а також запровадження процедури погодження експорту (тимчасового вивезення), імпорту (тимчасового ввезення) відповідних товарів з СБУ.

5. Необхідність спрощення процедури передачі на території України іншим кінцевим споживачам товарів подвійного використання, які були імпортовані в Україну за дозволом без надання державних гарантій щодо їх використання, шляхом:

визначення, що отримання згоди іноземного експортера на таку передачу потребується лише у разі, коли її отримання передбачено у відповідних гарантійних документах;

визначення, що замість отримання від Держекспортконтролю письмового погодження такої передачі, що потребує затрат часу, кінцевий споживач повинен повідомляти Держекспортконтроль про її фактичне здійснення.

6. Необхідність спрощення процедури тимчасового вивезення товарів, зазначених у розділі 0 Єдиного списку товарів подвійного використання, для гарантійного ремонту, оскільки підприємства не в змозі отримати відповідний документ від державного органу, у зв’язку з тим, що товари передаються іноземному суб’єкту тимчасово, з метою проведення виключно гарантійного ремонту, і права власності на цей товар до іноземного суб’єкта не переходять. Крім того, внесення відповідної зміни є необхідним з метою скорочення терміну розгляду заяв суб’єктів господарювання паливно-енергетичного комплексу.

Щодо проекту постанови Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення”

Основними завданнями, на виконання яких концентрувалась робота:

1. Необхідність імплементації міжнародних зобов'язань України, обумовлених участю у міжнародному режимі експортного контролю “Вассенаарська домовленість”, а саме рішень, ухвалених державами-учасницями режиму на його Пленарних засіданнях у 2016 - 2019 рр., шляхом внесення змін до Списку товарів військового призначення, міжнародні передачі яких підлягають державному контролю (додаток до Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 № 1807 (далі - Порядок).
2. Необхідність узгодження Порядку з такими законодавчими та іншими нормативно-правовими актами, міжнародними договорами та міжнародними стандартами:

1) Митним кодексом України в частині:

відходу від практики пред’явлення оригіналу дозволу або висновку Держекспортконтролю під час митного оформлення товару;

запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України,

внесення кодів згідно з УКТ ЗЕД у дозволи та висновки як довідкової інформації;

2) Законом України “Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання” в частині:

уточнення категорій заявників, які мають право звертатися до Держекспортконтролю за дозвільними документами;

застосування єдиного державного інформаційного веб-порталу “Єдине вікно для міжнародної торгівлі”;

уточнення назви довідки про належність товарів до матеріальних носіїв секретної інформації та грифу секретності цих носіїв;

усунення дублювання норм щодо випадків залишення заяви про надання дозволу чи висновку без розгляду;

3) Законом України “Про адміністративні послуги” в частині визначення граничних строків та платності надання адміністративних послуг законом;

4) Законом України “Про електронні довірчі послуги” в частині застосування єдиного державного інформаційного веб-порталу “Єдине вікно для міжнародної торгівлі”;

5) Законом України “Про зовнішньоекономічну діяльність” в частині збереження комерційної таємниці;

6) Порядком здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.01.2004 № 86, в частині:

уточнення кількості та обсягу технології, яка може передаватися разом із виробом військового призначення для його налагодження, експлуатації та використання;

уточнення державних органів, які залучаються до розгляду “проблемних” заяв на експорт;

наповнення документа, який містить зобов’язання та гарантії іноземного суб’єкта, який імпортує хімікати;

передачі на території України іншому кінцевому споживачеві товарів, які були імпортовані в Україну;

передачі іншому кінцевому споживачеві товарів, експортованих з України;

7) Конвенцією про заборону розробки, виробництва, накопичення і застосування хімічної зброї та про її знищення (КХЗ), ратифікованої Законом України від 16.10.1998 № 187-XIV (набрала чинності 06.11.1998), в частині:

уточнення незаборонених міжнародних передач хімікатів Списку 1;

наповнення гарантійних документів кінцевого споживача;

8) Елементами експортного контролю за переносними зенітно-ракетними комплексами (ПЗРК), схваленими на Пленарному засіданні міжнародного режиму експортного контролю “Вассенаарська домовленість” у 2003 році, зі змінами, внесеними у 2007 р.

3. Необхідність уточнення видів міжнародних передач товарів заборонених до здійснення для забезпечення виконання міжнародних зобов’язань України.
4. Необхідність перегляду практики надання відкритих та генеральних дозволів або висновків базуючись на досвіді провідних країн світу шляхом визначення товарних позицій, які можуть розглядатися Держекспортконтролем як предмет аналізу щодо можливості здійснення міжнародних передач.
5. Необхідність спрощення для суб’єктів процедури засвідчення перекладу документів, складених іноземною мовою, які подаються до Держекспортконтролю.
6. Необхідність зниження ризику потрапляння товарів військового призначення українського походження до терористичних угруповань або їх протиправне використання третіми особами через посередника (іноземного імпортера) шляхом отримання документа, який підтверджує повноваження такого імпортера на здійснення ЗЕД з товарами, виданого уповноваженим державним органом держави, на території якої зареєстрований цей іноземний імпортер або іншого документа, який підтверджує такі повноваження відповідно до законодавства цієї держави. У разі, коли такі випадки матимуть місце – відповідний документ дозволить делегувати відповідальність за них уряду держави кінцевого споживача або імпортера товарів.
7. Необхідність уточнення змісту документа про походження товарів, що є одним з елементів контролю за виконанням суб’єктом зобов’язань щодо використання товарів у заявлених цілях.
8. Необхідність усунення неоднозначного трактування вимоги щодо засвідчення копій документів в установленому порядку. Заявники хибно припускають, що згідно з установленим порядком засвідчення копій здійснюється нотаріусом, що не відповідає статті 58¹ Господарського кодексу України.
9. Необхідність перейменування довідки про ступінь секретності товару на довідку про належність товарів до матеріальних носіїв секретної інформації та грифу секретності цих носіїв відповідно до статті 11 Закону.
10. Необхідність уточнення змісту зобов'язань та гарантії іноземного суб'єкта - кінцевого споживача стосовно імпортованих товарів відповідно до міжнародної практики в частині здійснення реекспорту та передач будь-кому отриманих товарів лише за умови одержання попередньої згоди експортера та Держекспортконтролю.
11. Необхідність виключення з Порядку положення, пов’язаного з експортом товарів, які є внеском до капіталу спільного українсько-бразильського підприємства - бінаціональної компанії “Алкантара Циклон Спейс”, утвореного відповідно до Договору між Україною та Федеративною Республікою Бразилія про довгострокове співробітництво щодо використання ракети-носія “Циклон-4” на пусковому центрі Алкантара, підписаного 21 жовтня 2003 р. в м. Бразиліа. Зазначене пов’язано з тим, що дію відповідного договору припинено на території Бразилії з 16.07.2016 у зв’язку з односторонньою денонсацією з боку бразильської сторони.
12. Необхідність застосування контролю за передачами іншому кінцевому споживачеві товарів, експортованих з України та включених до складу виробів власного виробництва імпортера як їх основні елементи, що можуть бути вилученими та використаними в інших цілях.
13. Необхідність мінімізації ризиків використання авіаційних двигунів не за призначенням, у тому числі у державах, стосовно яких резолюціями РБ ООН установлено повне або часткове ембарго на постачання товарів військового призначення.
14. Необхідність усунення корупційних ризиків, наведених у абзацах одинадцятому та вісімнадцятому пункту 11 Порядку.
15. Необхідність внесення змін до примітки 5 до позиції ML13 Списку товарів з метою врахування наказу Верховного Головокомандувача ЗСУ від 30.04.2018 “Про початок операції Об’єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації на території Донецької та Луганської областей” та уточнення товарної номенклатури (засобів індивідуального захисту), імпорт та тимчасове ввезення яких не підлягає контролю.

Прогнози впливу реалізації зазначених проектів постанов додаються.

 Всі подальші заходи щодо їх оприлюднення, прийняття та відстеження результативності будуть здійснюватися Держекспортконтролем відповідно до вимог Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”.

Голова Держекспортконтролю                                Олександр ПАВЛІЧЕНКО